1. Сад (Київ)
2. За Вікном ( Київ)
3. Самі Свої (Київ)
4. Cord On (Закарпатська обл. Виноградів)
5. Без голови (Дубно)
6. Юлія Куценко - бенд (Запоріжжя)
7. Їжак Євген (Полтава)
8. Thetis (Дрогобич)
9. Стан (Кривий Ріг)
10. Зайвий рух (Луцьк)
11. Інший (Тернопільська обл. Бучач)
12. Ніагара (Львів)
13. Карна (Івано-Франківськ)
14. S.O.F.T. (Волинська обл. Ковель)
15. Дар`я Livingstone (Закарпатська обл. Ужгород)
16. Токсичний Файл (Івано-Франківська обл. Бурштин)
17. Be`sides (Рівне)
18. Джа-Ра (Рівне)
19. Фліт (Івано-Франківськ)
20. Ворождень (Київ)
21. Reactor (Вінниця)
22. Базука Бенд (Львів)
23. Верховна Зрада (Львів)
24. Ауткрай (Луцьк)
25. Своя Сорочка (Луцьк)
26. Слід (Луцьк)
27. Кома (Луцьк)
28. Dragon Fly (Рівне)
29. Декорум (Вінницька обл. Калинівка)
30. Квадрат (Волинська обл. Ковель)
31. Audi Sile (Тернопільска обл. Козова)
32. Шабля Бо (Дніпропетровськ)
33. Ейфорія (Рівне)
34. Трутні (Київ)
35. Шалені Яблука (Рівенська обл. Радивилів)
36. Фонарь (Київська обл. Ірпінь)
37. Вомбад (Рівне)
38. Extasy (Рівне)
39. Западенські Западляки (Рівненська обл. Здолбунів)
40. Тиранія (Рівненська обл. Березне)
41. Online (Херсон)

Гран-прі:

Карна (Івано-Франківськ)

Лауреати:

1 премія - Audi Sile (Тернопіль)

2 премія - Трутні (Київ)

3 премія - Стан (Кривий Ріг); Ейфорія (Рівне)

1. Out Cry (Луцьк)
2. Базука Бенд (Львів)
3. Токсичний Файл (Бурштин)
4. Reactor (Вінниця)
5. Cord On (Виноградів)

Приз глядацьких симпатій: Без Голови (Дубно)

1. Сергій Шишкін - автор та виконавець, засновник фестивалю «Володимир» (Володимир-Волинський)
2. Сергій Новіков - звукорежисер (Вінниця)
3. Юрій Поліщук - лідер гурту Чорні черешні, викладач кафедри естрадного мистецтва РДГУ (Рівне)
4. Юрій Шаріфов (голова) - відомий в Україні та за її межами джазовий виконавець, автор, звукорежисер (Львів)

«У ДРЕВНІМ ДУБНІ ЖИВИЙ ФЕСТИВАЛЬ!»

Майже рік Дубно жило в очікуванні й непевності: бути чи не бути цього року фестивалю. Гнітюча невідомість порушилася тільки у червні, коли телеканал «Рівне 1» запустив в ефір нарізку торішнього «Тараса Бульби» з анонсом «Бульби» цьогорічного.

Між тим, підготовка «Бульби»-2003 розпочалася буквально наступного ж дня після завершення «Бульби»-2002. І якщо головним завданням торік було залучити на фестиваль якомога більше гуртів, то цьогорічний відбір учасників виявився прискіпливішим. У Києві та Львові відбувалося прослуховування претендентів як «живцем», так і в записі. У результаті з усієї маси охочих пофестивалити у Дубні запрошення отримала лише третина. Змінився й зміст фестивалю. «Бульба» відмовився від поп-номінації й зосередився на стилі «рок». Третьою ж новинкою стали терміни проведення фестивалю. Свято української музики відбулося не наприкінці серпня, а в самий розпал літа.

«ВОЙСКО РЕШИЛОСЬ ИДТИ ПРЯМО НА ГОРОД ДУБНО...»

...У п'ятницю вранці передфестивальне місто почало приймати в свої широкі обійми дійових осіб «ТБ» з усіх кутків і закутків України. Розмаїття адрес приємно вражало: Київ, Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Тернопіль, Рівне, Полтава, Кривий Ріг, Запоріжжя, Ковель, Володимир-Волинський, Ірпінь, Бурштин, Березне, Виноградів... Найбільше учасників і гостей дали фестивалю Волинь, Галичина та Рівненщина (хто б сумнівався! - прим. ред.). Серед музикантів було помічено чимало знайомих з минулого фесту персонажів. Аут край (Луцьк), S.O.F.T. (Ковель), Реактор (Вінниця), Карна (Івано-Франківськ), Ейфорія, Дрегонс флай, Бі Сайдз (Рівне), Тиранія (Березне) Ніагара та Верховна зрада (Львів).

Разом з тим штурмувати Дубно наїхала й пристойна кількість дебютантів. Які й розділили між собою три з п'яти дипломів фестивалю і привласнили два з трьох лауреатств. Але про «роздачу слонів» пізніше. Зараз - перший конкурсний день.

«В ПОЛТОРА ДНЯ ПОХОД БЫЛ СДЕЛАН И ЗАПОРОЖЦЫ ПОКАЗАЛИСЬ ПЕРЕД ГОРОДОМ»

Симпатії дубенської публіки гурт Ейфорія здобув ще торік, коли рівнянин Дмитро Карасюк відхопив звання кращого хлопця за барабанами на фестивалі. Навіть не юнак - підліток - а як вправно і з якою віддачею бомбить!

Поява на сцені братви з мертвотно-блідими обличчями та глибокими чорними западинами замість очей викликала конкретне пожвавлення у глядацьких лавах. При ближчому знайомстві виявилося, що то є львів'яни Базука Бенд. Грають вони нелегкий різновид року, густо замішаний на стрибках, ривках, падіннях і трясучці (пишеться разом - прим. авт.). А щодо зовнішнього вигляду... Будьте певні - це не був природній колір обличь. Сценічний імідж і все таке. Маски, одним словом.

Важку музику з «важкого міста» Кривого Рогу привіз у Дубно Стан. Окремий комплімент вокалісту за акробатичні здібності. Мускулястий хлопець з оголеним торсом періодично зависав у повітрі в неймовірних позах, а заодно встигав викрикувати слова у мікрофон. Так ще треба могти!

Несамовите волання публіки, що з невеличкими перервами супроводжувало перший фестивальний вечір, досягло свого апогею після опівночі. Перед ясні очі дубенчан постав гурт Без голови... Що тут почалося! Натовп щільним кільцем оповив сцену, загорілися запальнички, почали літати футболки. І всі три пісні не змовкав захоплений голос молодих дубенчанок і дубенчан. Своє - найкраще!

«НЕХАЙ ЖИВЕ У СЕРЦЯХ СЛАВЕТНИЙ «БУЛЬБА»!

Другий фестивальний день, а особливо вечір, співпав зі святом Петра і Павла. Це обіцяло залюдненість майдану та попередній підігрів публіки. Зрештою, так воно й сталося. А організатори взяли та й поставили саме на суботу сильніший склад конкурсантів! І шоу додало обертів.

Відверто кажучи, коли спостерігав за виходом київських Трутнів, то ваш кореспондент задався скептичним запитанням: «Ну і що ці підстаркуваті дядьки збираються показати?». А столичні-то рок-ветерани виявилися ого-го! Український хард-рок живий!!!

Зовнішній вигляд команди Audi Sile з Тернопільщини обіцяв багато. Лідер гурту з масивним хрестом на шиї та цілою колекцією крупних перстнів-печаток на пальцях обидвох рук. Ще один учасник гурту явився з натуральним нашийником. І всі в чорному, і з клавішами, і з басом, і в два голоси (другий - дівочий)!

До вінницького дуету Ректор спочатку навіть моторошно було підходити. Двоє міцних стрижених хлопців з саркастично опущеними куточками губ грали не просто важку, а дуже важку музику. І підкріплювали її (музику) відповідного тембру голосом. Аж жителі мікрорайону цукрового попрокидалися. І що ж? При ближчому знайомстві мужики виявилися дуже приємними. Розмовляють чистою українською мовою і люблять грати... блюз. Як кажуть, не «дезом» єдиним.

Не втримаюся від реверансу у бік публіки. Хто б там що не казав, а рівень рок-культури серед дубенчан зростає. Повільно, проте впевнено. Та й взагалі, переймаючи передовий досвід заїжджих гостей, наші дівчата та хлопці почуваються все більш розкуто. Приміром, на відміну від торішнього фестивалю, тепер у Дубні мало хто дивується при зустрічі з патлатими особами у шкірі та металі. Не сахаються люди від войовничого вигляду панків з кольоровими «хаєрами». Приємною несподіванкою стала присутність на майдані поруч із молоддю багатьох людей середнього та й похилого (!) віку. Особливо ж втішно було спостерігати, як на рівні з молоддю відриваються чоловічки й жіночки у віці за тридцять. І при тому публіка поводилася доволі мирно. Покричали, розчавили пару-трійку пляшок, але особливого клопоту стражам правопорядку не завдавали.

ФЕСТИВ «АЛЬТ»

Якщо офіційним епіцентром «Тараса Бульби» вважалася сцена на майдані, то почесне звання неофіційного майданчика фестивалю мав пивний бар «Альт». До речі, як і минулого року. Чимало музикантів, «відстрілявшись» на сцені, перекочовували до бару, де під пивце задавали жару. Кількість присутніх при цьому повністю виключала можливість падіння в приміщенні яблук чи інших фруктів. Для того в «Альті» просто не залишалося місця! Люди сиділи, стояли й танцювали всюди, де це було можливо. Фестивалили дві ночі до світанку.

А тим часом тихо й непомітно зробило свою справу журі фестивалю. До речі, представляємо арбітрів. Музикант, композитор, лідер гурту Чорні черешні Юрій Поліщук (Рівне). Звукорежисер Сергій Новіков (Вінниця). Автор, виконавець, засновник і художній керівник фестивалю Володимир Сергій Шишкін (Володимир-Волинський). Музикознавець, композитор, музикант Юрій Шаріфов (Львів) - голова журі.

Отож, поки музиканти відпочивали і гастролювали в «Альті», вершителі доль фестивальних обмінювалися враженнями від побаченого-почутого. У підсумку до недільного гала-концерту було включено (а значить і нагороджено) лише одинадцять з сорока двох гуртів-учасників.

Справді. Конкурси конкурсами, та головні події все-таки були призначені на останній фестивальний вечір. Якщо хто не здогадався, мова про гала-концерт дипломантів, лауреатів, гостей і вручення відзнак найдостойнішим «бульбашкам». І тут саме час порадіти за наших. Адже серед відзначених знайшовся і дубенський гурт Без голови. Хлопці отримали спеціальну премію - своєрідний приз глядацьких симпатій.

Небезуспішним виявився приїзд у Дубно для гуртів Токсичний файл (Бурштин), Базука Бенд (Львів), Reactor (Вінниця), Соrd On (Виноградів), Out cry (Луцьк). Усі вони стали дипломантами фестивалю. Далі - більше. Третя премія дісталася Ейфорії з Рівного. Друга поїхала у столицю разом із старими рокерами Трутнями. Першу премію «Бульби»-2003 відтепер слід шукати у містечку Козова, куди вона виїхала з гуртом Audi Sile. От вам і дебютанти фестивалю...

Нічого не отримав, але запам'ятався гурт Шабля Бо (Дніпропетровськ). Та й як міг не запам'ятатися! Не кожен же день можна почути гімн України у стилі «рок».

Смачною родзинкою у фестивальному торті став виступ акі гостей рівненської команди От Vinta. Трішки рокабільного психозу, добряче приправленого гумором соліста Юрка Журавля натурально завели переповнений майдан.

Окрім музики для тіла, пролунали у гала-концерті й речі для душі. Цей цілющий бальзам на любителів ліричної пісні пролляли давні добрі друзі «Тараса Бульби» Юрій Поліщук і Сергій Шишкін.

Ну і найголовніше. Учасник і дипломант минулорічного «Тараса Бульби» широким кроком переступив три сходинки і став володарем гран-прі. Вартий всілякої уваги і поваги прогрес. Пані та панове, просимо любити і шанувати - гурт Карна (Івано-Франківськ)!!!

Наші вітання лауреатам! Подяка гостям і учасникам! Дубно сподівається на нові зустрічі з вами влітку, на «Тарасі Бульбі»-2004! Він, між іншим, обіцяє стати вже сьомим за ліком. Як співав легендарний Фреді Меркурі: «Шоу має продовжуватися!»

Фестивалив Олексій ЦИБОЧКІН

Для довідки: «Тарас Бульба» - музичний фестиваль, який є ровесником Незалежної України, позаяк був зафондований влітку 1991 року на мальовничих берегах ріки Ікви, під мурами замку князів Острозьких та Любомирських у місті Дубно. На фестиваль приїздили учасники та гості з близького та далекого закордоння. Тут виступали Віктор Павлік та Анна Марія, Плач Єремії та Руслана, Віктор Зінчук та Ніна Матвієнко і ще багато знаних нині музикантів. Творчий шлях багатьох із них починався зі сцени «Тараса Бульби». Фестиваль припинив існування після 1994 року, а в серпні 2002-го був відроджений.

1. «Тарас Бульба» виріс на три голови - Олена Лань - «Високий Замок», 15.07.03
2. Невідомий рок у відомому Дубно - Аліна Небельмес - Л«ьвівська газета» #17 (№207) Липень 2003
3. «Тарас Бульба» стає тяжким та металічним - Дмитро Ткачук - Літературно-мистецька газета «Крейда»